Штрафи за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Як їх уникнути під час дії воєнного стану? - коментарі Ірини Усіченко для Mind.ua

Суб’єкту господарської діяльності – резиденту, що є учасником зовнішньо-економічної діяльності, варто бути готовим до того, що в разі порушення ним строків розрахунків (поставки товарів) за ЗЕД-контрактом, до нього може бути застосована пеня за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів, якщо резидент експортує товар за кордон або 0,3 відсотка від вартості недопоставленого товару, якщо резидент імпортує товар. Умови нарахування та стягнення такої пені визначені Законом України «Про валюту і валютні операції».

В рамках таких зовнішньоекономічних правочинів державою забезпечується суворий валютний контроль. При чому, на таку пеню не розповсюджується мораторій на застосування штрафних санкцій під час дії карантину.

Правлінням Національного банку України на час діє воєнного стану в Україні встановлено певні граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів на підставі ЗЕД-контрактів. Мова про строки, протягом яких імпортовані товари мають бути поставлені, а грошові кошти за експортований товар мають бути сплачені. Так, граничний строк розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, що були здійснені після 05.04.2022 становить 180 календарних днів, а для операцій, що проведені у строк до 05.04.2022, граничний строк розрахунків становить незмінно 365 календарних днів, як і було у мирний час.

Таким чином, якщо сторонами ЗЕД-контракту не буде вчинено розрахунків за операціями з експорту чи імпорту товарів у строк, що перевищує 356 календарних днів з дня здійснення першого платежу, що був проведений до 05.04.2022 (або 180 календарних днів з дня здійснення першого платежу, що був проведений після 05.04.2022- це буде вважатися фактом порушення резидентом строку розрахунків. Таке порушення є підставою для застосування до резидента-порушника пені в розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаних за ЗЕД-контрактом грошових коштів (товарів) за кожний день прострочення.

Пеня нараховується за результатом перевірки резидента податковим органом. Максимальний розмір нарахованої пені не може перевищувати 100 відсотків суми операції, непроведеної або проведеної з порушенням вимог валютного законодавства.

Однак, ситуація інакша, якщо резиденти вчинили таке порушення внаслідок введення воєнного стану в Україні. Якщо через війну резиденти не мають можливості належним чином та протягом вказаних строків виконати умови ЗЕД-контракту щодо експорту або імпорту товарів, вони мають можливість уберегти себе від сплати пені, отримавши сертифікат про настання форс-мажорних обставин.

Сертифікат про настання форс-мажорних обставин видає Торгово-промислова палата України. Він є законною підставою для звільнення резидента від відповідальності за порушення ним вимог валютного законодавства через введення воєнного стану, оскільки війна в Україні офіційно визнана Торгово-промисловою палатою України форс-мажорною обставиною.

Для отримання відповідного сертифікату резидент має подати до Торгово-промислової палати України або до будь-якої регіональної торгово-промислової палати заяву про засвідчення форс-мажорних обставин, які унеможливили виконання обов’язків для суб’єктів господарювання за законодавчими та іншими нормативними актами України. Заява має чітко встановлену форму – Додаток №4, затверджений Рішенням Президії Торгово-промислової палати України. До заяви слід додати всі документи, що підтверджують описані в заяві обставини неможливості належного виконання резидентом своїх зобов’язань щодо експорту або імпорту товарів. Повний перелік необхідних основних документів, що супроводжують таку заяву, також вказаний в Додатку №4.

Тарифи на послуги з видачі сертифіката включають вартість бланку сертифіката та вартість послуги з розгляду заяви і доданих до неї документів на предмет засвідчення форс-мажорної обставини. Розгляд заяви палатою може відбуватись у звичайному режимі або в терміновому порядку, при чому, в залежності від обраного та сплаченого резидентом тарифу. Наразі, через популярність та нагальну потребу в такій послузі, торгово-промислові палати перезавантаженні справами з розгляду таких заяв, тому розгляд такої заяви за звичайною процедурою може тривати до 2 місяців, а в терміновому порядку - до 3 тижнів.

Резиденти - суб’єкти малого підприємництва мають право отримати такий сертифікат безкоштовно (тобто не сплачувати вартість бланку сертифіката), підтвердивши свій статус відповідними звітними документами, які також слід подати разом із заявою, сплативши лише вартість послуги з розгляду документів (терміново або в звичайному порядку). Інші резиденти, що не є суб’єктами малого підприємництва, для отримання відповідного сертифіката, мають сплатити і вартість послуги з видачі бланку сертифіката, і вартість послуги з розгляду документів (в звичайному або терміновому порядку).

Послуги з отримання сертифікату та розгляду документів за звичайним порядком будуть коштувати резиденту - близько 10 тис. грн., а терміново – близько 20 тис. грн., що безумовно є значно меншою витратою ніж сплата ним пені, передбаченої частиною 5 статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції».

Більше за посиланням.