М

Мікрокредитування: зміни до закону «Про споживче кредитування». - коментар Ірини Низької для видання «Юридична газета»

Мікрокредитування:
порятунок чи пастка?

Враховуючи стрімкий ріст кількості фінансових установ, що надають мікрокредити, прийняття закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо розширення переліку кредитних договорів, на які поширюється дія Закону України «Про споживче кредитування» є досить актуальним і необхідним на сьогоднішній день.

До прийняття цього закону відносини стосовно мікрокредитів регулювалися переважно положеннями Цивільного кодексу про позику та принципом свободи договору: дозволено все, що не заборонено. До того ж  боржники за мікрокредитами взагалі не розглядалися як споживачі відповідно до ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», на відміну від боржників, що підпадали під дію закону «Про споживче кредитування». 

Споживач у кредитних відносинах є слабшою стороною, а тому повинен бути більш захищений в порівнянні з кредитором. Положення закону «Про споживче кредитування» звужують застосування принципу свободи договору, встановлюючи імперативні вимоги до процедури укладання кредитного договору, його обов’язкових положень, обмеження відповідальності боржника у випадку прострочення тощо.

Нові зміни до закону «Про споживче кредитування», з-поміж включення категорії мікрокредитів до сфери споживчого кредитування, закріплюють заборону подвійної відповідальності у вигляді штрафу та пені одночасно, чим досить часто зловживали кредитори. Не менш важливими є положення про обов’язкову згоду споживача на передачу інформації стосовно цього кредиту хоча б в одне бюро кредитних історій та обов’язкове інформування всіх бюро кредитних історій, до яких передавалася інформація за кредитним договором, у разі продажу, переуступки права вимоги за таким договором. Це дасть змогу споживачу у будь-який момент мати доступ до своєї актуальної кредитної історії, і у разі порушень ефективно здійснювати захист своїх прав та інтересів.

Завантажити PDF-версію можна тут