Контроль за готівкою: навіщо для поповнення картки тепер потрібен телефон платника - коментарі Ярини Паш для Фокус

З 1 серпня 2023 року вступають у силу нові правила щодо переказу готівки через платіжні термінали, тому у цій статті надано короткі відповіді щодо основних нововведень у цій сфері, а також ключові питання, які виникають на основі аналізу цих змін.

1) Нацбанк уточнив вимоги до надавачів платіжних послуг та їх комерційних агентів під час проведення ними операцій із внесення готівки, зокрема через ПТКС. Що саме тепер змінюється для фізичних осіб та операцій із внесення готівки для її зарахування на рахунки за допомогою ПТКС?

Згідно з прийнятими Постановами Правління Національного банку України від 30 червня 2023 року № 90 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України» та № 89 «Про внесення Змін до Інструкції про порядок організації касової роботи банками та проведення платіжних операцій надавачами платіжних послуг в Україні» були внесені ряд змін щодо внесення готівки через платіжні термінали самообслуговування.

Зокрема ці зміни стосуються того, що для ініціювання операції з унесення готівки (не залежно від розміру суми коштів), за допомогою програмно-технічного комплексу самообслуговування (далі - ПТКС) для її зарахування на рахунки платник під час здійснення такої операції має:

ввести номер свого мобільного телефону на екрані ПТКС;
отримати на цей номер одноразовий пароль (шляхом повідомлення або за допомогою телефонного дзвінка);
ввести на екрані ПТКС одноразовий пароль, що підтверджує згоду на виконання платіжної операції;
отримати квитанцію.

Окрім цього змінюються реквізити квитанції, що формуються надавачем платіжних послуг/комерційним агентом із використанням платіжних пристроїв за результатами операцій із внесення готівки для зарахування її суми на рахунки, зокрема така квитанція повинна містити:

найменування платіжної системи, якщо операція здійснювалася з її використанням;
найменування надавача платіжних послуг/комерційного агента або реквізити, за допомогою яких є можливість ідентифікувати надавача платіжних послуг/комерційного агента;
номер платіжного пристрою;
дату та час здійснення операції;
суму та валюту операції;
найменування платника;
призначення платежу/зміст операції;
номер мобільного телефону платника в разі ініціювання операції через ПТКС (на який надавач платіжних послуг/комерційний агент надсилає платнику присвоєний одноразовий пароль або повідомляє цей пароль платнику за допомогою телефонного дзвінка для підтвердження операції з внесення готівки на екрані ПТКС);
код авторизації або інший код, що ідентифікує операцію в платіжній системі;
найменування отримувача;
номер рахунку/унікальний (повний) номер платіжного інструменту/номер електронного гаманця отримувача;
найменування надавача платіжних послуг отримувача;
код отримувача;
суму комісійної винагороди.

Водночас Національний банк передбачив, що вимоги щодо надання номеру телефону, отримання одноразового паролю та його введення на екрані ПТКС не поширюється на такі операції як:

сплата податків, штрафів, адміністративних послуг, зборів та інших платежів до бюджету;
сплата платежів (квартплата та комунальні послуги, стаціонарний телефонний зв’язок, телебачення, електроенергія, газ, інтернет, охорона);
оплата квитків для залізничних (включаючи приміські) перевезень;
оплата проїзду в міському і приміському транспорті (включаючи оплату електронних квитків для проїзду в такому транспорті);
оплата маршрутних пасажирських перевезень; поповнення проїзних і транспортних карт для проїзду в міському і приміському транспорті.

2) Чи узгоджуються нові вимоги із законодавчими нормами щодо платіжних терміналів та операцій з ними?

Нормативно-правові акти, що регулюють порядок організації касової роботи банками та проведення платіжних операцій не містять будь-яких заборон щодо вимог ідентифікації клієнта, а навпаки з метою запобігання легалізації коштів отриманих злочинним шляхом вносилися ряд змін щодо ідентифікації платників, які здійснюють готівкові перекази, зокрема щодо ідентифікації клієнта при ініціюванні грошового переказу, через термінали і каси банку, на суми 5000 гривень і більше.

Тому, ідентифікація платника коштів, через ПТКС не залежно від суми не порушує норми законодавства щодо платіжних терміналів та операцій з ними, але швидше за все може ускладнити сам процес переказу коштів через термінали, особливо для людей старшого віку.

3) На Ваш погляд, для чого тепер громадяни повинні вносити свій номер телефону при проведенні операцій з готівкою через термінали?

Вважаю, що внесення номеру телефону при проведенні операцій з готівкою через ПТКС спрямоване на збільшення контролю за джерелами надходження коштів на рахунок отримувача, адже особа могла отримувати кошти від неідентифікованих осіб, і здійснення підтвердження джерел походження коштів ставало утрудненим, що у свою чергу сприяло легалізації коштів отриманих злочинним шляхом.

4) Чи можливе таке нововведення, як черговий етап посилення фінансового моніторингу?

До законодавства, що регулює питання фінансового моніторингу будь-яких змін з цього питання не вносилося, окрім цього згідно з чинним законодавством України, фінансовому моніторингу підлягають порогові фінансові операції, підозрілі фінансові операції (діяльність), визначення та розмір яких наведено у ст. 20 та ст. 21 Закону України від 06 грудня 2019 року «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення».

Фінансові операції є пороговими, якщо сума, на яку здійснюється кожна із них, дорівнює чи перевищує 400 тис. грн (для суб’єктів господарювання, які проводять лотереї та/або азартні ігри, — 55 тис. грн) або дорівнює чи перевищує суму в іноземній валюті, банківських металах, інших активах, еквівалентну за офіційним курсом гривні до іноземних валют і банківських металів 400 тис. грн на момент проведення фінансової операції (для суб’єктів господарювання, які проводять лотереї та/або азартні ігри, — 55 тис. грн), за наявності однієї або більше таких ознак:

зарахування або переказ коштів, надання або отримання кредиту (позики), здійснення інших фінансових операцій у разі, якщо хоча б одна із сторін — учасників фінансової операції має відповідну реєстрацію, місце проживання чи місцезнаходження в державі (юрисдикції), що не виконує чи неналежним чином виконує рекомендації міжнародних, міжурядових організацій, задіяних у сфері боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення (в тому числі дипломатичне представництво, посольство, консульство такої іноземної держави), або однією із сторін — учасників фінансової операції є особа, яка має рахунок у банку, зареєстрованому в зазначеній державі (юрисдикції);
фінансові операції політично значущих осіб, членів їх сім’ї та/або осіб, пов’язаних з політично значущими особами;
фінансові операції із переказу коштів за кордон (в тому числі до держав, віднесених Кабінетом Міністрів України до офшорних зон);
фінансові операції з готівкою (внесення, переказ, отримання коштів).

Водночас банки повинні ідентифікувати клієнта який здійснює готівковий переказ на суму, що перевищує 5000 гривень, але таку ідентифікацію не можна вважати здійсненням фінансового моніторингу.

Тому, внесення таких змін не можна в повній мірі вважати посиланням фінансового моніторингу, адже здійснення дрібних переказів, через термінал, навряд чи буде перевищувати порогову суму фінансового моніторингу, однак вважаємо, що такі зміни були прийняті саме з метою мінімалізації ризиків поширення незаконно одержаних коштів, їхньої легалізації та введення у цивільний обіг.

5) На що загалом може вплинути те, що НБУ запровадив вимоги з внесення номеру телефону та підтвердження по СМС операцій з внесення готівки?

Таке внесення номеру телефону та підтвердження по СМС операцій з внесення готівки швидше за все не спрямоване на посилення фінансового моніторингу, воно скоріш просто спрямовано на ідентифікацію осіб, які здійснюють грошові перекази, для мінімалізації випадків легалізації незаконно отриманих коштів, адже у період воєнного стану питання легалізації незаконно отриманих коштів набула ще більше масштабну, аніж до війни.

Тому, з юридичної точки зору така ідентифікація громадян шляхом внесення номеру телефону та підтвердження по СМС операцій з внесення готівки, на права та інтереси пересічних громадян сильно впливати не буде.

Більше за посиланням.