Г

Гроші в обмін на громадянство - стаття Володимира Місечко для Економічної Правди

Зловживання в програмах отримання громадянства та резидентства за інвестиції
 
Про «золоті паспорти» та «золоті візи» зараз доволі часто згадують в новинах. І хоча купівля заможними людьми громадянства або посвідок на постійне проживання потенційно має приносити суттєву користь економіці приймаючої сторони, зараз все більше держав відмовляються від цієї практики. Адже надто високі ризики порушення закону з боку різних суб’єктів, що так чи інакше долучаються до програм. Ба більше, ці ризики зростають на тлі загострення міжнародних протиріч, повномасштабного вторгнення РФ в Україну та війни Ізраїлю проти терористичної організації ХАМАС.
 
22 листопада 2023 року FATF (Financial Action Task Force – Група розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей) та OECD (Organisation for Economic Co-operation and Development – Організація економічного співробітництва та розвитку) випустили спільний звіт, в якому виділяють основні види зловживань в програмах отримання за інвестиції громадянства (Citizenship by Investment, CBI) та посвідок на постійне проживання (Residence by Investment, RBI), а також дають рекомендації щодо способів їхнього усунення. Розглянемо основні положення.
 
З історії
Програми CBI та RBI спрямовані на прискорення або обхід звичайних міграційних процедур отримання візи, посвідки на проживання або паспорта для осіб, які інвестують в економіку країни значні кошти. Моментом виникнення екосистеми інвестиційної міграції вважається 1984 рік, коли була запущена програма CBI Сент-Кітс і Невіс. В 1986 році програми RBI стартувала в Канаді, а в 1990 році – в Сполучених Штатах.
 
Економічний спад кінця 2000-х і криза на ринку нерухомості призвели до того, що в багатьох юрисдикціях впроваджували програми CBI/ RBI саме для купівлі об’єктів нерухомості. Дуже швидко інвестиційна міграція стала багатомільярдним сектором. Зокрема, з 2011 по 2019 рік понад 132 000 осіб стали громадянами або резидентами ЄС через інвестиції, витративши на це 21,4 млрд євро.
 
У деяких країнах ці програми стали значним джерелом фінансування державних витрат. Наприклад, 2016 році прибуток від продажу паспортів через програму CBI становив третину ВВП Домініканської Республіки. Новим поштовхом до активізації програм CBI/ RBI стала пандемія COVID-19 та занепад туризму. Небагаті держави вбачали в інвестиційній міграції альтернативні джерела доходу.
 
Цілі, економічне та правове підґрунтя
Інвестиційна міграція – це укладання соціальних контрактів між юрисдикцією та новими громадянами чи резидентами на основі інвестицій в економіку. Щороку десятки тисяч людей у всьому світі стають новими громадянами або постійними резидентами держав цим шляхом. Юрисдикції, де працюють програми CBI/ RBI, обґрунтовують їх низкою економічних цілей, включаючи безпосередньо притік значних коштів, заохочення цінних споживачів, створення робочих місць тощо.
 
Серед варіантів інвестування:
  • прямий переказ коштів до казначейства юрисдикції,
  • купівля або оренда місцевої нерухомості,
  • вкладення в акціонерний чи позиковий капітал місцевих компаній,
  • купівля державних облігацій,
  • створення власного бізнесу та робочих місць.
Проте економічна цінність програм не завжди зрозуміла, особливо у великих економіках. Великобританія закрила свою програму RBI частково через ризики фінансових злочинів і зловживання, а частково – через низьку економічну цінність. В ряді країн програми теж закриті або призупинені з цієї причини.
 
Для заявників участь у програмах мотивована потребою отримати притулок за кордоном, більшу свободу пересування по світу (зокрема, при безвізовому режимі з багатьма країнами), доступ до іноземних фінансових систем тощо. Але це лише ті легальні цілі, які лежать на поверхні. На жаль, програми інвестиційної міграції використовуються для відмивання грошей та особистих даних, реалізації шахрайських схем та фінансових злочинів, корупції, хабарництва та ухилення від сплати податків тощо.
 
Зловмисники та види зловживань
В звіті виділяється три групи суб’єктів, які можуть неправомірно використовувати інвестиційні програми:
  1. самі особи, які отримують громадянство чи резидентство через інвестиції – вони ухиляються від правоохоронних органів, бо вже вчинили або планують вчинити злочини;
  2. посередники (юридичні, бухгалтерські та консалтингові фірми, фінансові консультанти, міграційні агенти, ріелтори, компанії, що займаються управлінням активами, фінансові установи) – можуть вчиняти шахрайські дії як на користь клієнтів, так і на свою власну;
  3. державні службовці – незаконно отримують прибуток від учасників програм, наприклад, шляхом отримання хабарів, розкрадають кошти іноземних інвесторів.
 
Серед найбільш поширених зловживань – відмивання доходів, отриманих злочинним шляхом, та відмивання особистих даних, тобто зміна ідентичності, включно з ім’ям, датою народження та національністю. Новий паспорт або посвідка на проживання стає ідентифікаційним документом, що приховує справжню особу людини. Такий документ може використовуватись як «страховий поліс» до вчинення злочинів. Адже для правоохоронних органів ідентифікація злочинця буде ускладнена, як і під час процедури KYC в фінансових установах.
 
Приклад 1.
Для відмивання особистих даних злочинці використовують цілу низку методів. В звіті наводиться приклад, коли зловмисник отримав фальшиве посвідчення особи, а потім використав його для отримання громадянства Кіпру шляхом інвестицій (тобто вже справжнього паспорта).
 
Поширеною є схема «грошових каруселей», як при інвестуванні у нерухомість, так і при вкладенні коштів в бізнес. Суть в тому, що переважна частина інвестованої суми повертається назад власнику і не йде на користь економіці країни. При вкладанні в бізнес йдеться про непрозору серію корпоративних домовленостей і операцій із використанням груп, коли кошти рециркулюють між оншорними та офшорними компаніями.
 
Приклад 2.
Грецька влада виявила, що громадяни Іраку купували реальний об’єкт нерухомості, щоб отримати дозвіл на проживання. Після отримання дозволу так званий «інвестор» перепродав власність іншому іракському заявникові, а той - ще іншому.
 
Крім того, програми CBI/ RBI відкривають перед зловмисниками можливості:
  • отримати більшу глобальну мобільність;
  • приховати злочинну діяльність за підставними компаніями в інших юрисдикціях;
  • уникнути арешту, екстрадиції та ускладнити розслідування;
  • захистити активи, здобуті злочинним шляхом, від спроб конфіскації;
  • створювати значні труднощі для правоохоронних органів у відстеженні активів і фінансових потоків;
  • приховувати податкові борги та інші фінансові зобов’язання;
  • забезпечити переміщення значних сум незаконних коштів через кордон;
  • служити шлюзом до фінансових систем як малих, так і великих країн, а також регіональних ринків.
Приклад 3.
Джерело походження коштів, що використовуються в програмах, не завжди відслідковується. У звіті наводиться приклад, коли кошти на придбання інвесторами нерухомості надходили з рахунку компанії, що була зареєстрована в Гонконгу. Інвестори не мали до цієї компанії ніякого відношення. Натомість нерухомість у країні отримання громадянства купувалася через одну й ту саму ріелторську компанію.
 
Інтерес зловмисників до програм інвестиційної міграції зростає, якщо перевірки заявників слабкі, новим громадянам чи резидентам легко реєструвати бізнес та відкривати банківські рахунки, процедури призупинення або анулювання паспортів фактично відсутні, юрисдикція не включена в міжнародні системи обміну інформацією, зокрема CRS, відсутні угоди про екстрадицію з іншими державами.
 
Запобіжні заходи
У звіті пропонуються заходи, які можуть допомогти подолати ризики зловживань в інвестиційних програмах. Адже для приймаючої сторони порушення у сфері інвестиційної міграції може призвести до вкрай негативних наслідків: призупинення безвізового режиму, підриву репутації, розірвання міжнародних зв'язків. У юрисдикціях, де програми CBI/RBI генерують значний потік доходу, зацікавлені особи можуть намагатися впливати результати виборів та політичний курс.
 
Фахівці FATF та OECD зазначають, що створити єдині рекомендації стосовно уникнення ризиків зловживань в програмах інвестиційної міграції неможливо, адже кожна така програма унікальна. Натомість серед заходів загального характеру наступні:
 
  1. Створити в кожній юрисдикції окремий спеціалізований орган (агенцію), що займається програмами CBI/RBI – незалежний від політичного та іншого втручання.
  2. Таким агенціям слід розглянути можливість проведення особистих або віртуальних інтерв’ю із кожним заявником.
  3. Паспорти та посвідки на проживання, що видаються в програмах, мають базуватися на оригінальному та справжньому імені і місці народження (що мінімізує ризик відмивання особистих даних).
  4. В ході розгляду заявки слід розкривати всі поточні і попередні ідентичності та громадянства, пов’язані із заявником. Якщо заявник навмисно приховує додаткові відомості про себе, це може бути підставою для анулювання будь-якого виданого паспорта чи посвідки.
  5. Для посередників, що надають послуги заявникам у програмах, бажано ввести процедуру ліцензування або державної реєстрації, а також кваліфікаційні вимоги.
  6. Юрисдикції не повинні робити інвестиційні пропозиції зі знижкою та/або обмежені в часі.
  7. Слід заборонити рекламу інвестиційних програм, яка підкреслює такі переваги, як можливість отримання громадянства без фактичного проживання в країні, таємниця податкових даних, швидке отримання результату без ретельних перевірок тощо.
  8. Потрібно використовувати розумні строки для перевірки, не скорочувати їх, для більш складних випадків застосовувати розширені процедури.
  9. Для підвищення прозорості юрисдикціям варто публікувати річні звіти зі статистичною інформацією про заявників, кількість виданих паспортів, демографічні дані та кількість відмов. Також доречними будуть звіти щодо обсягу та використання коштів, вкладених інвесторами.
  10. Юрисдикції можуть обмежити обсяг заявок лімітом на рік.
  11. Перевірки заявників повинні здійснюватися за багаторівневим принципом, коли кожен учасник проводить своє незалежне дослідження. Наприклад, свою перевірку проводить посередник заявника, фінансова установа, куди безпосередньо надходять кошти, міграційна служба тощо.
  12. Серед методів перевірки заявника має бути біометрична ідентифікація.
  13. Паспорти та посвідки на проживання, отримані в програмах, слід негайно та ефективно деактивувати у разі виявлення порушень.
  14. Такі паспорти та посвідки потрібно позначати відповідним чином. Також варто вносити в ці документи всі минулі імена, які використовувала особа.
  15. Юрисдикції можуть розглянути можливість накладення заборони на зміну імені, що використовуються в таких документах.
 
Розробляючи або переглядаючи програми CBI/RBI, держави повинні розглядати не тільки короткострокові, але й довгострокові економічні перспективи. Адже існують ризики, що інвестиції принесуть користь лише деяким секторам бізнесу, що призведе до дисбалансу економічної системи. Класичний приклад – ринок нерухомості.
 
Висновки
Попри процеси поглиблення міжнародного співробітництва та налагодження систем обміну даними між державами, FATF та OECD ще бачать багато ризиків, пов’язаних з можливістю купівлі заможними особами громадянства чи резидентства. В діючих зараз програмах інвестиційної міграції все ще лишається багато лазівок для зловмисників, зокрема – для відмивання грошей, отриманих незаконними шляхом, та відмивання особистих даних.
 
Рекомендації з усунення вразливостей програм CBI/RBI та мінімізації ризиків зловживань, що приведені в звіті: по-перше, не є обов’язковими до виконання, по-друге, навіть у разі виконання потребують часу. Ба більше, оскільки ризики виходять за межі однієї юрисдикції для виконання рекомендацій потрібна ще більш тісна співпраця та координація між правоохоронними органами, міграційними службами та підрозділами фінансової розвідки усіх представників світового співтовариства.
 
Більше за посиланням.