Боргова розписка, як правильно отримувати та передавати грошові кошти в борг - коментарі Ірини Усіченко для Focus.ua

Не кожна розписка є борговою та не кожна боргова розписка є достатнім доказом для стягнення грошових коштів.

Загальна правова можливість передання грошей в борг на підставі письмової розписки позичальника передбачена чинним законодавством України, зокрема ч.2 ст.1047 Цивільного кодексу України, а конкретні вимоги щодо форми, реквізитів, змісту розписки, юридична можливості та чіткий порядок стягнення за борговою розпискою, вже були сформовані за результатами напрацювань багаторічної судової практики з розгляду спорів щодо стягнення боргу на підставі розписки або визнання зобов’язання за розпискою недійсним або виконаним.

Для того, щоб боргова розписка вважалась достатнім доказом для звернення до суду із вимогою про стягнення грошових коштів, іншими словами «була законною та правомірною підставою для стягнення боргу», вона обов’язково має бути складена позичальником письмово та містити: персональні дані сторін (прізвище, ім’я та по батькові, адреси місця проживання, рік народження), реквізити документів, що посвідчують сторін (паспорт громадянина або закордонний, реєстраційний номер облікової картки платника податків), опис майна чи суму грошей, отриманих в борг; зобов’язання повернути борг позикодавцю у вказаний термін (дату або подію, з настання якої позичальник має повернути борг позикодавцю), підписи сторін та дату і місце укладання самої розписки.

Додатково, але не обов’язково, можуть бути залучені свідки для складання розписки, персональні дані яких також заносяться у текст розписки під їх підпис. Також сторонами можуть бути передбачені умови щодо сплати відсотків за користування позиченими коштами або отримання позикодавцем інших додаткових благ за результатами передання грошей в борг.

Наявність оригіналу боргової розписки – відіграє вирішальну роль при вирішенні судової справи, оскільки розписка за своєю суттю та правової природою є реальним договором та доказом не лише домовленості сторін про передачу грошей в борг, але й доказом, що посвідчує сам факт передання грошової суми позикодавцем позичальнику. Тобто, наявність оригіналу боргової розписки у позикодавця свідчить про те, що грошові кошти були передані позичальнику та не повернуті останнім, а наявність оригіналу розписки у позичальника – свідчить про виконання ним зобов’язання щодо повернення грошових коштів в повному обсязі. Отже, будучі в якості позичальника та повертаючи борг – вимагайте повернення оригіналу боргової розписки, а виступаючи в якості позичальника – надійно зберігайте оригінал розписки у себе до моменту отримання боргу в повному обсязі.

Оскільки розписка є документом, що підтверджує укладання договору позики, нотаріально завіряється лише договір позики, а розписка лише підтверджує факт передання грошей в такому випадку.

Грошова, майнова чи боргова розписка за своєю суттю є одним і тим же документом, що підтверджує передання грошей або майна в борг та обов’язок щодо його повернення. Головне вказати порядок повернення боргу – конкретну дату повернення або подію, що має настати (повернути за вимогою позичальника або протягом певного строку).

Строк позовної давності для боргової розписки є загальним та становить 3 роки від дати, зазначеної в розписці як дата повернення боргу. Якщо в розписці не вказано дати, строку або події щодо повернення боргу, то позикодавцю, перед зверненням до суду із позовною заявою про стягнення боргу за розпискою, попередньо необхідно буде направити позичальнику вимогу про повернення боргу із зазначенням конкретної дати або строку та лише у випадку пропущення позичальником такого строку, подання позикодавцем позову до суду не буде вважатись передчасним.

Якщо розписка складена письмово (незалежно від наявності або відсутності нотаріально посвідченого договору позики), містить всі обов’язкові реквізити, зобов’язання щодо повернення та дату такого повернення боргу, факт пропуску такого строку позичальником та наявність оригіналу такої розписки у позикодавця – то позикодавець має всі шанси позитивного вирішення судового спору на його користь.

Більше за посиланням.