Р

Реструктуризація валютних кредитів, аналіз наявних законопроектів від Тетяни Бибки для UBR.UA

1. Що пропонують ці законопроекти? Які заходи спрямовані на реструктуризацію боргів за кредитами у валюті? Чи великий обсяг таких валютних кредитів в банківській системі?

На розгляді в Верховній Раді України перебуває ряд законопроектів, які спрямовані на відновлення платоспроможності позичальників, які отримали споживчі кредити в іноземній валюті, але не змогли їх повернути, шляхом реструктуризації таких кредитів, зменшення податкового навантаження та вдосконалення процедур банкрутства позичальників.

Так, проектом Закону про внесення змін до розділу IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про споживче кредитування" (щодо кредитів, наданих в іноземній валюті) № 4475 від 09.12.2020, запропоновано доповнити розділ IV вказаного Закону пунктом 7, яким встановлюються порядок та умови реструктуризації споживчих кредитів в іноземній валюті. Серед ключових моментів варто відмітити наступне:

1. Встановлення обов’язку для кредитодавців реструктурувати всі споживчі кредити в іноземній валюті, якщо станом на день набрання чинності змін передбачених законопроектом кредит не був виплачений, окрім тих споживчих кредитів, які вже було реструктуризовано з закріпленням заборгованості виключно в гривні без прив’язки до іноземної валюти.

2. Після проведення реструктуризації на позичальника можуть бути покладенні виключно зобов’язання щодо:

  • сплати непогашеної частини кредиту;
  • сплати нарахованих, але не виплачених до дня проведення реструктуризації процентів за користування кредитом;
  • сплати нарахованих з дня проведення реструктуризації процентів за користування непогашеною частиною кредиту;
  • сплати пені за кожен день прострочення виконання грошового зобов’язання, починаючи із дев’яностого дня після дня проведення реструктуризації, у розмірі половини облікової ставки Національного банку України;
  • сплати зобов’язань щодо страхування, якщо останнє було передбачене договором про споживчий кредит на момент проведення реструктуризації.

Всі інші зобов’язання позичальника перед кредитодавцем будуть вважатися погашеними.

3. Після проведення реструктуризації передбачено введення «мораторію на вимагання» оплати платежів, строк сплати яких не настав, або повернення в повному обсязі споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав.

4. Також на три роки з дня набрання чинності змін буде введено заборону щодо:

  • примусового звернення стягнення на житлове нерухоме майно чи об’єкт незавершеного житлового будівництва боржника;
  • набуття іпотекодержателем на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідного застереження в іпотечному договорі у власність предмету іпотеки, яким є житлове нерухоме майно чи об’єкт незавершеного житлового будівництва, без нотаріально засвідченої згоди на це іпотекодавця;
  • продажу іпотекодержателем третій особі на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідного застереження в іпотечному договорі предмету іпотеки, яким є житлове нерухоме майно чи об’єкт незавершеного житлового будівництва, без нотаріально засвідченої згоди на це іпотекодавця.

В свою чергу, проектом Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реструктуризації зобов’язань за кредитами в іноземній валюті та адаптації процедур неплатоспроможності фізичних осіб» № 4398 від 18.11.2020р., запропоновано внести наступні зміни.

Положення ст. 132 Кодексу України з процедур банкрутства планується доповнити положеннями щодо захисту майна боржника, що складається з житла, яке є єдиним місцем проживання сім’ї боржника. Так, виключенню зі складу ліквідаційної маси майна боржника буде підлягати квартира загальною площею не більше 60 кв.м. або житловою площею не більше 13,65 кв.м. на кожного члена сім’ї боржника чи житловий будинок загальною площею не більше 120 кв.м., навіть якщо вартість такого майна буде перевищувати 30 розмірів мінімальної заробітної плати.

Також, в Прикінцевих та перехідних положеннях Кодексу буде передбачено:

  • надання боржнику права подавати заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, в порядку ст.116 цього Кодексу, без визначення особи арбітражного керуючого, у випадку якщо єдиним кредитором боржника є забезпечений кредитор, а боржник не має інших активів окрім квартири або житлового будинку, що є єдиним місцем проживання сім’ї боржника;
  • можливість встановлення за рішенням господарського суду мінімальної суми щомісячного виконання плану реструктуризації, у разі недостатності доходів боржника для виконання умов реструктуризації та проживання боржника в квартирі, площа якої не перевищує  60 кв.м. або житлова площа такої квартири не перевищує 13,65 кв.м. на кожного члена сім’ї боржника, або в житловому будинку, площа якого не перевищує 120 кв.м.
  • можливість за клопотанням боржника встановлення господарським судом мінімальної суми щомісячного виконання плану реструктуризації до моменту повного погашення реструктуризованого зобов’язання або переходу до наступної процедури, у разі якщо боржник не має фінансових можливостей погашати вимоги забезпеченого кредитора.

Крім того, запропоновано доповнити ст. 51 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» пунктом №19, яким встановлюється зобов’язання для Фонду не пізніше ніж за 30 (тридцять) календарних днів до публікації оголошення про відкриті торги запропонувати позичальнику погасити заборгованість за сумою не меншою від оціночної вартості активу шляхом направлення повідомлення на адресу позичальника, оприлюднення інформації про майно (активи), що продаються, у друкованих засобах масової інформації, на веб-сайті банку та офіційному веб-сайті Фонду. При цьому, позичальник буде мати право укласти попередню угоду з Фондом про виконання зобов’язань до моменту публічного оголошення про відкриті торги.

Ведення таких змін є як ніколи актуальним, оскільки на сьогодні залишаються не погашеними велика кількість споживчих кредитів в іноземній валюті, а встановлені законодавством процедури не передбачають реальних та ефективних шляхів для вирішення питань щодо закриття проблемної заборгованості.

2. За яким курсом гривні будуть ці борги реструктуризувати? Яка процедура реструктуризації, списання?

З дня набрання чинності змін всі споживчі кредити в іноземній валюті будуть вважатися реструктуризованими, а кредитодавці будуть зобов’язані не пізніше 30-ти днів здійснити всі необхідні розрахунки та інші дії, спрямовані на визначення всіх зобов’язань позичальника.

Всі зобов’язання будуть підлягати вираженню лише в гривні, згідно із офіційним курсом гривні до відповідної іноземної валюти, встановленим Національним банком України на день проведення реструктуризації, без прив’язки до іноземної валюти.

При цьому, сплата непогашеної частини кредиту буде здійснюватися рівними частками щомісячно протягом 10 років з дня проведення реструктуризації. Якщо договором встановлено більш пізніший строк повернення кредиту ніж 10 років, то погашення кредиту здійснюється в цей строк. В позичальника залишається право дострокового погашення як всієї суми, так і частини кредиту. Після проведення реструктуризації не допускається навіть за згодою між кредитодавцем та позичальником зменшення строку погашення суми кредиту. При цьому, збільшення строку є можливим.

З дня проведення реструктуризації проценти за користування кредитом будуть нараховуватись щомісяця у розмірі українського індексу ставок за дванадцятимісячними депозитами фізичних осіб у гривні (застосовується останнє значення індексу, встановлене на момент початку календарного дня, у який проводиться реструктуризація), збільшеного на один процент. Наприклад, станом на 05.03.2021 року процентна ставка могла б дорівнювати 9,42 % (індекс 8,42% +1%). В подальшому розмір процентів буде змінюватись через кожний календарний рік з дня проведення реструктуризації та розраховуватись з прив’язкою до індексу, встановленого на момент початку календарного дня, у який здійснюється зміна розміру процентів за користування кредитом.

3. Яка процедура списання неустойки?

Цікавими нововведеннями є пропозиція щодо перезарахування неустойки, яка була сплачена боржником до дня проведення реструктуризації, та процентів за користування кредитом.

Так, запропоновано щоб вже сплачена сума неустойки була зарахована як оплата непогашеної частини кредиту (в першу чергу) та нарахованих, але не виплачених до дня проведення реструктуризації процентів за користування кредитом (в другу чергу).

Така ж пропозиція щодо перезарахування передбачена і для вже сплаченої суми процентів за користування кредитом, якщо їх розмір перевищував половину розміру українського індексу ставок за дванадцятимісячними депозитами фізичних осіб у іноземній валюті.

Крім того, зменшення суми грошових зобов’язань позичальника також передбачається у випадку заміни кредитора до дня проведення реструктуризації, якщо новим кредитором було викуплено право вимоги за меншу суму ніж сукупна сума усіх грошових зобов’язань позичальника.

4. В чому важливість списання ПДФО з прощеного боргу? У чому його плюс? Яка процедура?

Ще одним законопроектом №4399 від 18.11.2020р. встановлюється внесення змін до Податкового кодексу України (щодо реструктуризації зобов’язань за кредитами в іноземній валюті та адаптації процедур неплатоспроможності фізичних осіб).

Зокрема, запропоновано не включати до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу фізичних осіб (ст. 165 ПК України):

  • основну суму боргу (кредиту), процентів та неустойки платника податку за кредитним договором платника податку, який не є пов’язаною особою з кредитором, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням;
  • основну суму боргу (кредиту), процентів та неустойки за кредитним договором платника податку, прощена (анульована) кредитором у порядку, передбаченому законом про реструктуризацію зобов’язань за кредитом в іноземній валюті та/або Кодексом України з процедур банкрутства.

Таким чином, списання кредитної заборгованості не створюватиме для фізичних осіб додаткового податкового навантаження, що в свою чергу не буде змушувати боржників шукати обхідні механізми вирішення питань проблемної заборгованості.

Крім цього, законопроектом передбачено, що оподаткуванню не підлягатиме:

  • сума знижки звичайної ціни (вартості) при продажу (відчуженні) на користь платника податків житлової нерухомості, набутої у власність внаслідок звернення стягнення на таке майно за договорами іпотеки, що забезпечує кредит, наданий в іноземній валюті;
  • а також, дохід, отриманий платником податку від відчуження житлової нерухомості  внаслідок звернення стягнення банками на таке майно за договорами  іпотеки, що забезпечують кредит, наданий в іноземній валюті.

​Більше за посиланням.