1. Чи може автоматичний арешт коштів на рахунку у боржника відбуватися без рішення суду (наприклад, за приписом нотаріуса)?

За загальним правилом стягнення заборгованості з боржника, в тому числі шляхом автоматичного арешту та списання коштів боржника здійснюється на підставі рішення суду, що набрало законної сили. Виключенням з даного правила є стягнення заборгованості на підставі виконавчого напису нотаріуса, або постанови органів, уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, в тому числі у справах про порушення правил дорожнього руху.

Так, вичерпний перелік виконавчих документів зазначений статтею 3 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якої виконавчими документами є (повний перелік):

• виконавчі листи та накази, що видаються судами на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів;
• судові накази;
• ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях;
• виконавчі написи нотаріусів;
• посвідчення комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень таких комісій;
• постанови державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди;
• постанови органів, уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення;
• рішення інших державних органів та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами;
• рішення Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", а також рішень інших міжнародних юрисдикційних органів у випадках, передбачених міжнародним договором України;
• рішення (постанови) суб’єктів державного фінансового моніторингу.

Щодо стягнення за виконавчими написами нотаріуса, то відповідно до глави 16 Наказу Міністерства юстиції України від 22.02.2012  № 296/5 «Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.

Вичерпний перелік документів, на підставі яких можливе стягнення заборгованості у безспірному порядку на підставі виконавчих написів встановлений Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 р. № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів».

Відповідна до вищевказаної Постанови, безспірне стягнення заборгованості можливе, в тому числі:

• за нотаріально посвідченими договорами, що передбачають сплату грошових коштів;
• з підстав, що випливають з кредитних відносин;
• з відносин, пов'язаних з авторським правом;
• щодо орендної плати за користування державним та комунальним майном;
• за аграрними розписками;
• з виплати дивідендів.

Щодо постанови органів, уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, то, наприклад, відповідно до ст. 222 Кодексу про адміністративні правопорушення України, органи Національної поліції розглядають справи про порушення:

• громадського порядку,
• правил дорожнього руху,
• правил паркування транспортних засобів,
• правил, що забезпечують безпеку руху транспорту,
• правил користування засобами транспорту,
• правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті.

Винесена Постанова про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржена протягом 10 днів з моменту її прийняття, в іншому випадку набирає законної сили та передається у органи державної виконавчої служби для виконання.

2. Чи може статися так, що власник рахунку не буде знати про арешт і його причини і взагалі не знатиме, що він боржник?

Звичайно, таке можливо, але такі випадки поодинокі. Перш за все такі випадки можуть мати місце у випадку винесення судового наказу про стягнення заборгованості, у порядку передбаченому статями 160-169 Цивільного процесуального кодексу України. Винесення судового наказу відбувається без виклику та повідомлення боржника протягом 5 днів з моменту подання відповідної заяви до суду.

Судовий наказ може бути видано, в тому числі, якщо:

• заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості;
• заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов’язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб;
• заявлено вимогу про стягнення аліментів на дитину у твердій грошовій сумі в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, якщо ця вимога не пов’язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб.

Лише після винесення судового наказу суд надсилає боржникові копію такого наказу, та зазначає про право на його скасування протягом 15 днів з моменту отримання.

У відносинах щодо стягнення аліментів, такий судовий наказ набирає сили в день його прийняття, у інших випадках – на 21 день з моменту його вручення боржнику.

Відповідно до ст. 272 Цивільного процесуального кодексу України,  днем вручення судового наказу,  в тому числі, є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Тобто, фактично, є ймовірність відкриття виконавчого провадження та автоматичного списання коштів щодо особи, якій про це не відомо.

З іншого боку, особа, яка має заборгованість за комунальні послуги, щодо якої може бути поданий позов про стягнення аліментів повинна розуміти про не відворотність стягнення заборгованості в судовому порядку.

3. Що буде у тих випадках, якщо боржник не має достатньо грошей на рахунку (тобто його борг більший за залишок коштів на рахунку)? Чи арештовуватиметься вся сума? Чи є якийсь ліміт щодо арешту коштів (наприклад, аби забезпечити мінімальний залишок, аби боржник міг придбати товари першої необхідності)?

Арешт коштів відбувається в межах суми заборгованості, і у випадку наявності на рахунках боржника більшої суми, ніж стягується, залишок суми залишається на рахунку боржника.

У випадку недостатності коштів, державний (приватний) виконавець має право накласти арешт на наявне рухоме чи нерухоме майно боржника з подальшим продажом з публічних торгів.

Підсумовуючи, можу зазначити лише одне, чим швидше в Україні запрацює автоматичне списання безспірної заборгованості, тим швидше Україна на крок приблизиться до правової держави.

Більше за посиланням.