Арешти повертаються: кого торкнеться відновлення блокування коштів на рахунках - коментарі Ярини Паш для УНІАН

Недавні законодавчі зміни до Розділу ХІІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про виконавче провадження», щодо відновлення блокування банками арештованих банківських рахунків боржників набули широкого розголосу в медіа-просторі та занепокоїло тисячі громадян, зважаючи на це вважаємо за необхідне надати короткі юридичні роз‘яснення у розрізі цих законодавчих змін.

Кого торкнуться ці зміни?

6 травня 2023 року набув чинності Закон 3048-IX від 11.04.2023 року «Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих особливостей організації примусового виконання судових рішень та рішень інших органів під час дії воєнного стану», за якими скасовано передбачену Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 198-р від 2 березня 2022 року, можливість фізичним особам здійснювати видаткові операції з рахунків, на які накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, без урахування такого арешту за умовами, якщо сума за виконавчим документом щодо такої особи не перевищує 100 000 гривень.

Тепер фізичні особи - боржники, на кошти яких накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, можуть здійснювати видаткові операції з поточного рахунку на суму в розмірі, що протягом одного календарного місяця не перевищує двох розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом про Державний бюджет України на 1 січня поточного календарного року, а також сплачувати податки, збори без урахування такого арешту, за умови що такий поточний рахунок визначений для здійснення видаткових операцій. Звернення стягнення у межах зазначеної суми на такому рахунку не здійснюється.

Отже, тепер банки знову блокуватимуть операції з арештованих на підставі постанови державного чи приватного виконавців про арешт майна - банківські рахунки фізичних осіб-боржників, які мають заборгованість у розмірі менше ніж 100 000 гривень за виконавчими документами.

Однак фізичні особи-боржники, можуть здійснювати видаткові операції з поточного рахунку на суму в розмірі, що протягом одного календарного місяця не перевищує двох розмірів мінімальної заробітної плати - наразі ця сума становить - 13 400 гривень.

При цьому, для визначення такого поточного рахунку у банку фізична особа - боржник звертається до органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, який наклав арешт, із заявою про визначення поточного рахунку у банку для здійснення видаткових операцій.

Така заява може бути подана в паперовій формі або в електронній формі. У випадку подання заяви у електронній формі вона повинна бути засвідчена кваліфікованим цифровим підписом.

У заяві обов’язково необхідно зазначити номер поточного рахунку, який фізична особа - боржник просить визначити для здійснення видаткових операцій, та найменування банку, в якому відкрито такий рахунок.

Після отримання такої заяви державний, приватний виконавець протягом двох робочих днів має винести постанову про визначення поточного рахунку фізичної особи - боржника у банку для здійснення видаткових операцій та невідкладно, але не пізніше наступного робочого дня після винесення постанови надсилає відповідну постанову обслуговуючому банку фізичної особи-боржника.

Після надходження від державного, приватного виконавця постанови про визначення поточного рахунку фізичної особи - боржника для здійснення видаткових операцій банк за визначеним у постанові рахунком здійснює видаткові операції на суму коштів у розмірі 2 мінімальних заробітних плат (13 400 грн.)

Чи стосуватиметься це бізнесу?

Що стосується бізнесу, то згідно з п. 10-2 Розділу ХІІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження», юридичні особи - боржники, самозайняті особи (які використовують найману працю фізичних осіб), на кошти яких накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, можуть здійснювати видаткові операції з поточних рахунків виключно для виплати заробітної плати в розмірі не більше п’яти розмірів мінімальної заробітної плати на місяць на одного працівника такої юридичної особи чи самозайнятої особи, а також для сплати податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

При цьому контроль за дотриманням встановлених законом вимог під час здійснення виплат покладається на службових осіб юридичної особи - боржника, самозайняту особу відповідно.

Отже, банки також блокуватимуть арештовані державними та приватними виконавцями банківські рахунки юридичних осіб-боржників та самозайнятих осіб-боржників. Однак такі юридичні особи-боржники та самозайняті особи-боржники, які використовують найману працю можуть здійснювати видаткові операції з поточних рахунків виключно для виплати заробітної плати в розмірі не більше п’яти розмірів мінімальної заробітної плати на місяць на одного працівника такої юридичної особи чи самозайнятої особи, а також для сплати податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Тобто, бізнес може здійснювати операції за такими арештованими рахунками виключно для виплати заробітної плати працівникам та сплати податків та зборів.

При цьому сума виплати заробітної плати одному працівникові не повинна перевищувати 5 розмірів мінімальної заробітної плати (наразі така сума складає - 33 500 грн) на місяць.

Якщо це повернення раніше існуючої норми, як це діяло раніше?

Арешт на кошти боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт коштів боржника або про опис та арешт коштів боржника.

Постанова про арешт коштів боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення коштів.

При цьому арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди (стаття 56 Закону України «Про виконавче провадження»).

Загальна процедура накладення арешту на кошти боржника виглядає наступним чином:

державний чи приватний виконавці за допомогою Автоматизованої системи виконавчих проваджень (далі - АСВП) надсилають до банківських установ вимогу про отримання інформації про наявність і стан банківських рахунків боржника;
банківські установи, за загальним правилом, не пізніше ніж через 1 годину після отримання вимоги надсилали виконавцям відповідну інформацію;
державний чи приватний виконавці, за допомогою АСВП, надсилають до банків, у яких відкрито рахунки боржника, постанову про арешт коштів боржника;
банківські установи накладають арешт та повідомляють про це державного чи приватного виконавців;
у випадку наявності коштів державний чи приватний виконавці надсилає до відповідного обслуговуючого банку платіжну вимогу про списання таких грошових коштів.

До введення воєнного стану у випадку арешту коштів на рахунку боржника блокувалася необхідна сума для погашення боргу. Користуватися такими арештованими грошовими коштами боржник до погашення всієї суми боргу за виконавчим провадженням не мав можливості.

Але під час введення воєнного стану, фізичні особи-боржники у відкритих виконавчих провадженнях щодо стягнення заборгованості у розмірі, що не перевищують 100 000 грн., могли користуватися такими коштами на арештованих рахунках.

Однак, з 6 травня 2023 року така можливість з користування арештованими коштами у розмірі, що не перевищують 100 000 грн., була скасована.

Більше за посиланням.