Аналіз Закону України «Про імплементацію міжнародного стандарту автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки»

Верховна Рада прийняла проект Закону №8131 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо імплементації міжнародного стандарту автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки» (надалі – Закон).

Законом впроваджується два міжнародні стандарти у сфері прозорості та обміну інформацією для податкових цілей:

Загальний стандарт звітності та належної перевірки інформації про фінансові рахунки (Common Standard on Reporting and Due Diligence for Financial Account Information (CRS)).
Стандарт щодо обміну інформацією за запитом (Exchange of Information on Request (EOIR)).

Імплементація Загального стандарту звітності CRS координується Секретаріатом ОЕСР, станом на квітень 2023 року понад 110 юрисдикцій є учасниками міжнародного багатостороннього автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки, включаючи усі держави-члени Європейського Союзу.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18 серпня 2021 року № 978-р «Про схвалення проекту листа Уряду України до Організації економічного співробітництва та розвитку стосовно впровадження Стандарту щодо автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки в податкових цілях», Уряд України офіційно висловив намір приєднатись до багатосторонньої міжвідомчої угоди, розробленої ОЕСР, та долучитися до міжнародної системи обміну інформацією відповідно до Загального стандарту звітності CRS.

Законом України від 30 листопада 2021 року № 1914-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень», главу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України доповнено пунктом 53¹, відповідно до якого Україна буде здійснювати автоматичний обмін інформацією відповідно до Загального стандарту звітності CRS після приєднання компетентного органу України до Багатосторонньої угоди компетентних органів про автоматичний обмін інформацією про фінансові рахунки (Multilateral Competent Authority Agreement on Automatic Exchange of Financial Account Information (MCAA CRS), далі – Багатостороння угода CRS).

19 серпня 2022 року Державна податкова служба України як компетентний орган України приєдналася до Багатосторонньої угоди MCAA CRS. Зазначена угода набере чинності для України після ухвалення законодавства, необхідного для імплементації Загального стандарту звітності CRS, проходження перевірок Глобального форуму щодо дотримання вимог відповідних стандартів, забезпечення технічної спроможності ДПС здійснювати такий обмін інформацією та виконання інших умов, визначених Розділом 7 Багатосторонньої угоди CRS (надсилання визначених повідомлень Секретаріату ОЕСР).

Багатостороння угода CRS встановлює обов’язок для усіх юрисдикцій-учасниць ухвалити законодавство, необхідне для уніфікованого впровадження вимог Загального стандарту звітності CRS.

Впровадження Загального стандарту звітності CRS включає:

встановлення зобов’язання для фінансових установ щодо здійснення due diligence (належна комплексна перевірка) за правилами розділів ІІ – VII Загального стандарту звітності CRS;
застосування у національному законодавстві термінології, передбаченої Загальним стандартом звітності CRS, та використання коментарів до Загального стандарту звітності CRS під час його тлумачення фінансовими установами та контролюючими органами;
створення ефективної системи контролю за дотриманням фінансовими установами вимог щодо встановлення підзвітних рахунків та подання звітності за такими рахунками відповідно до розділу ІХ Загального стандарту звітності CRS.

Обмін інформацією на підставі Багатосторонньої угоди CRS та отримання органами Державної податкової служби України доступу до інформації про іноземні фінансові активи резидентів України стане можливим після набрання чинності прийнятого Верховною Радою України Закону №8131 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо імплементації міжнародного стандарту автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки».

Таким чином, з метою імплементації CRS, Законом передбачається:

уточнення визначення термінів «фінансовий рахунок», «підзвітний рахунок», «фінансовий агент», «контролююча особа», «власник рахунка»;
виконання податкових правил й застосування положень Закону США «Про податкові вимоги до іноземних рахунків (FATCA)»;
вимоги щодо мінімального строку зберігання документів, що підтверджують виконання фінансовими агентами вимог Загального стандарту звітності CRS (щонайменше п’ять років);
диференційована система фінансових (штрафних) санкцій для фінансових агентів та власників фінансових рахунків;
правила реєстрації для фінансових агентів, що відповідають CRS;
правила здійснення камеральних та документальних перевірок щодо фінансових агентів.

Фінансовими установами (агентами) за визначенням CRS відповідно до норм Закону є:

депозитарна установа (банки, кредитні спілки та ін.);
кастодіальна установа (депозитарні установи, що здійснюють депозитарну діяльність, інвестиційні фірми та ін.);
інвестиційна компанія (інвестиційні фірми, інститути спільного інвестування та ін.);
визначена страхова компанія (страховики, недержавні пенсійні фонди).

Фінансові агенти, які станом на 30 червня 2023 року відповідають критеріям підзвітної фінансової установи, повинні стати на облік у контролюючому органі протягом 60 календарних днів та щороку, до 1 липня, подавати до контролюючого органу звіт про підзвітні рахунки.

Належна перевірка (due diligence)

Підзвітні фінансові установи повинні здійснювати належну перевірку фізичних осіб та організацій відповідно до Загального стандарту звітності CRS.

Поняття «організація» для цілей CRS є ширшим ніж поняття «юридична особа», та включає є будь-які правові утворення, як партнерства, трасти та ін.

Для здійснення належної перевірки підзвітні фінансові установи зобов’язані вимагати від власників рахунків, а власники рахунків зобов’язані надавати документи самостійної оцінки CRS щодо себе, та щодо своїх Контролюючих Осіб (основні анкетні дані).

Якщо Власник Рахунку є податковим резидентом США, необхідно вказати це у документі самостійної оцінки та, можливо, потрібно буде додатково заповнити форму IRS W-9.

Якщо ж власник рахунку не наддасть документ самостійної оцінки CRS чи вкаже недостовірну інформацію, фінансовий агент може відмовити у встановленні ділових відносин, у тому числі може розірвати договірні відносини з власником рахунку в односторонньому порядку.

Власники рахунків зобов’язані будуть протягом 30 календарних днів повідомляти фінансового агента про зміну свого статусу податкового резидентства та/або про зміну відповідного статусу контролюючої особи.

Якщо під час здійснення належної перевірки фінансовий агент має підстави вважати, що особа одночасно є резидентом України та щонайменше однієї іншої юрисдикції, для цілей CRS така особа вважається резидентом відповідної іншої юрисдикції.

Зазначена інформація буде включена до звіту про підзвітні рахунки фінансової установи. Також буде зазначатись номер рахунку, залишок чи вартість рахунку станом на кінець відповідного звітного календарного року або якщо рахунок був закритий протягом такого року, − на дату закриття рахунку.

Звіт про підзвітні рахунки фінансовий агент подаватиме до ДПС, яка надалі надсилає відомості про фінансові рахунки юрисдикціям, резидентами яких є власники та контролюючі особи власників фінансових рахунків.

Зберігання документів

Фінансові агенти (крім компаній з управління активами) зобов’язані зберігати усі документи, отримані внаслідок здійснення заходів належної перевірки фінансових рахунків не менше 5 років. Навіть у разі відмови фінансовим агентом у встановленні ділових відносин, усі отримані в результаті документи підлягають зберіганню.

Підзвітними рахунками, відповідно до пп. 14.1.146-1 ПКУ є фінансовий рахунок, що відповідає одному з таких критеріїв:

власником фінансового рахунка є фізична особа – нерезидент;
власником фінансового рахунка є юридична особа – нерезидент або представництво нерезидента – юридичної особи;
власником фінансового рахунка є юридична особа, яка не є фінансовим агентом та кінцевим бенефіціарним власником (контролером) якої є фізична особа – нерезидент.

Рахунки поділятимуть на:

рахунки з високою вартістю - рахунки фізичних осіб з залишком або вартістю понад 1 млн доларів США станом на 30 червня 2023;
рахунки низької вартості -рахунки фізичних осіб з залишком або вартістю, що не перевищує 1 млн доларів США станом на 30 червня 2023;
рахунки організацій з залишком або вартістю, що перевищує 250 тис. доларів США станом на 30 червня 2023
рахунки організацій з залишком або вартістю, що не перевищує 250 тис. доларів США станом на 30 червня 2023, підлягають НП після перевищення балансу (вартості) порогу у 250 тис. доларів США

До рахунків з високою вартістю будуть застосовуватись процедури поглибленої перевірки.

Терміни звітності

Застосування фінансовими агентами Загального стандарту звітності CRS для цілей виконання вимог Багатосторонньої угоди CRS, розпочнеться вже з 1 липня 2023 року.

Належна перевірка існуючих рахунків фізичних осіб має бути завершена:

до 31 грудня 2023 року – для рахунків з високою вартістю (включать до звіту за підзвітними рахунками до 1 липня 2024 року, а обмін даними здійснюватиметься 30 вересня 2024 року);
до 31 грудня 2024 року – для рахунків з низькою вартістю (включать до звіту за підзвітними рахунками до 1 липня 2025 року, а обмін даними здійснюватиметься 30 вересня 2025 року).

Для юридичних осіб та інших правових утворень:

до 31 грудня 2023 року, якщо баланс або вартість активів на рахунках станом на 30 червня 2023 року більш ніж 250 тисяч доларів США (включать до звіту за підзвітними рахунками до 1 липня 2024 року, а обмін даними здійснюватиметься 30 вересня 2024 року);
організації, баланс або вартість активів яких на рахунках менший за 250 тисяч доларів США станом на 30 червня 2023 підлягають належній перевірці після перевищення балансу (вартості) порогу у 250 тис. доларів США.

Юрисдикції з якими буде здійснюватися обмін інформацією

Перелік підзвітних юрисдикцій буде оприлюднюватись на офіційному вебпорталі ДПС (це юрисдикції, які погодяться обмінюватись інформацією з Україною). Цей перелік будуть використовувати фінансові установи для того, щоб визначити, які рахунки включати у звіт про підзвітні рахунки.

Незважаючи на це, для цілей належної перевірки (due diligence) фінансовому агенту потрібно буде визначати резидентство усіх клієнтів, незалежно від того, чи є вони резидентами країн, включених до переліку підзвітних юрисдикцій, чи ні. Тобто перелік існуючих рахунків потрібно буде сформувати для усіх рахунків, власниками яких є нерезиденти, а у випадку рахунків організацій, які є пасивними нефінансовими організаціями – також, якщо їх кінцеві бенефіціарні власники є нерезидентами. При цьому немає значення, резидентами яких юрисдикцій є ці особи.

Контроль за поданням звітів про підзвітні рахунки

Контролюючий орган буде здійснювати моніторинг фінансових агентів та проводити перевірки.

Камеральна перевірка може бути проведена протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання звіту. У межах моніторингу та за результатами аналізу інформації контролюючий орган може проводити опитування фінансових агентів (не частіше одного разу на рік), а також має право призначити позапланову документальну перевірку.

Здійснювати контроль будуть і за власниками рахунків – нерезидентами.

У разі виявлення порушень власника рахунку встановлених під час моніторингу фінансового агента, або на підставі повідомлення від компетентного органу іншої юрисдикції, контролюючий орган призначає позапланову документальну перевірку.

Якщо нерезидент не перебуває на обліку в контролюючому органі, то контролюючий орган надсилає податкове повідомлення особі-нерезиденту за порушення вимог Загального стандарту звітності CRS.

Відповідальність

Для фінансових установ, встановлюються штрафи за неподання, подання з порушенням встановленого строку, подання не в повному обсязі, з помилками або з недостовірними відомостями звіту про підзвітні рахунки. Зокрема, за неподання фінансовим агентом звіту про підзвітні рахунки накладатимуть штраф у розмірі 670 000 грн.

Систематичне умисне або істотне порушення вимог, що стосується виконання Багатосторонньої угоди CRS та Загального стандарту звітності CRS, може коштувати фінансовому агенту штрафу у розмірі 1 відсотка суми доходу (виручки) фінансового агента за даними фінансової звітності за календарний рік.

Штрафи передбачені і для власників рахунків. У випадку, якщо власником рахунку умисно надано документи самостійної оцінки CRS з недостовірними відомостями, що призвело до невстановлення підзвітності рахунку, власнику доведеться сплати штраф у розмірі 670 000 грн.

При цьому сплата такого штрафу не звільняє фінансового агента від подання звіту про підзвітні рахунки, а власника рахунку від обов’язку подання документів самостійної оцінки CRS.

Стандарт щодо обміну інформацією за запитом (Exchange of Information on Request (EOIR))

Україна як учасник Глобального форуму ОЕСР зобов’язана забезпечити, щоб Державна податкова служба України здійснювала обмін інформацією з компетентними органами інших юрисдикцій з дотриманням міжнародного стандарту обміну інформацією.

Цей Стандарт встановлює єдині умови, за якими юрисдикції надсилають одна одній запити про надання певної інформації та обмінюються нею на підставі податкових конвенцій.

Відповідно до рекомендацій Глобального форуму Україні потрібно внести зміни до законодавства та забезпечити:

збір інформації про структуру власності та кінцевих бенефіціарних власників іноземних компаній, які мають в Україні постійні представництва, або місце ефективного управління, або штаб-квартиру;
збір інформації про партнерів та КБВ іноземних партнерств, які здійснюють діяльність або отримують дохід, що підлягає оподаткуванню в Україні;
збір інформації про трасти, які управляються або адмініструються резидентами України;
зберігання первинних документів бухгалтерського обліку та фінансової звітності юридичними особами строком щонайменше п’ять років після завершення звітного періоду або ліквідації компанії.

Документи про структуру власності

Відтепер нерезиденти, що здійснюють в Україні господарську діяльність через представництва та юридичні особи, що утворені відповідно до законодавства інших країн (іноземні компанії) та мають місце ефективного управління на території України повинні подавати інформацію про структуру власності та усіх кінцевих бенефіціарних власників до контролюючого органу. Інформація про структуру власності та кінцевих бенефіціарних власників повинна зберігатися не менше 5 років.

Делегувати обов’язок щодо надання відповідної інформації можна банку, у якому така особа має рахунок. Про прийняте рішення відповідна особа зазначає у повідомленні про структуру власності та кінцевих бенефіціарних власників.