Верховна Рада прийняла в другому читанні законопроект №5153 про добровільне одноразове декларування активів фізичних осіб.

1. Яка вигода для фізичної особи в декларуванні? У тому, що кошти будуть легалізовані, у податкових органів більше не буде питань про їх походження, і їх можна вкладати в бізнес, купувати нерухомість та інше? А хіба зараз складно легалізувати накопичені "під матрацом" гроші? Чи доведеться заплатити податків більше, ніж передбачено амністією?

Абсолютно вірно, Верховна Рада України прийняла довгоочікуваний закон про добровільне декларування доходів фізичних осіб. Згідно з текстом законопроекту в другому читанні, фізичні особи - резиденти, в тому числі самозайняті особи, а також фізичні особи, які не є резидентами України, але які були резидентами на момент отримання (придбання) об'єктів декларування або на момент нарахування (отримання) доходів, за рахунок яких були отримані (придбані) об'єкти декларування, мають право подати декларацію про добровільне декларування своїх активів, таке право можна реалізувати з 01 вересня 2021 року по 01 вересня 2022 року.

Кому це потрібно і чи вигідно? Всі ми розуміємо, розумів це і законодавчий орган, що багато українських громадян живуть невідповідно до своїх доходів (офіційних), тому і був прийнятий відповідний законопроект для легалізації подібних «сірих доходів». Одна справа, коли громадяни витрачають гроші, користуються майном, інша справа, коли потрібно придбати майно, створити бізнес зі статутним капіталом, і так далі.

Якщо говорити юридичною мовою, розрахунки за нотаріальною угодою на суму понад 50 тисяч гривень можуть бути проведені тільки шляхом безготівкового розрахунку (ст. 7 Положення НБУ Про ведення касових операцій в національній валюті в Україні №148 від 29.12.2017). Згідно ст. 20 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдженню зброї масового знищення», порогова сума початкового фінансового моніторингу становить 400 тисяч гривень.

Іншими словами, придбання нерухомості на суму понад 400 тисяч гривень потребує пояснення походження коштів, в разі відсутності таких документів банк може відмовити в проведенні платежу, в деяких випадках навіть заморозити кошти.

Тому, тим хто живе невідповідно до своїх «прибутків» надано шанс їх задекларувати, сплативши 5% або 9%, щоб в подальшому вільно ними розпоряджатися.

І що дуже важливо, подавши таку декларацію декларант звільняється від питань походження таких доходів.

Що стосується «легалізації» зараз, то не задекларовані доходи можна задекларувати в загальному порядку, ставка податку 18% + 1.5% військового збору, якщо ж ми говоримо про декларування доходів минулих періодів, то податкова має право нарахувати додатково пеню за прострочення такого декларування.

Але! Це тільки стосується тільки тих доходів, які були отримані легально, але не задекларовані, наприклад іноземні дивіденди, якщо ж такі доходи були отримані в інший спосіб, то перш ніж їх декларувати, потрібно пояснити їх походження.

Доходи, отримані злочинним шляхом не можуть бути включені в добровільне декларування, їх не вийде легалізувати.

2. Це питання випливає з попереднього: А зараз, якщо Податкова знайде у фізичної особи кошти, походження яких (і сплату податків з них) він не може пояснити - яке може бути покарання? Змусять сплатити 18% ПДФО і 1,5% військового збору? Або ще й кримінальне покарання - стаття про ухилення від сплати податків?

На сьогоднішній день головним питанням є неможливість користування такими коштами в законному порядку.

3. З якої суми грошей, накопичених "під матрацом" людині сьогодні варто побоюватися питань від Податкової? 50 тис. Грн?

Мінімальні порогові суми встановлені законопроектом в наступному розмірі:

• валютні цінності, сумарна вартість яких перевищує 400 000 гривень,
• нерухоме майно, розташоване на території України, в обсязі:
  • об'єкти житлової нерухомості:
    • квартира / квартири, загальна площа якої / яких перевищує в сукупності 120 квадратних метрів, або відповідні майнові права,
    • житловий будинок / житлові будинки, загальна площа якого / яких сукупно перевищує 240 квадратних метрів, або ідентичний житловий будинок незавершеного будівництва.
    • нежитлові будинки некомерційного призначення, загальна площа яких перевищує 60 квадратних метрів;
  • земельні ділянки, сукупний розмір яких по кожній окремій ділянці перевищує норми безоплатної передачі, визначеної статтею 121 Земельного кодексу України;
• більше одного транспортного засобу особистого некомерційного використання, транспортні засоби комерційного використання.

4. Чи передбачено посилення відповідальності за несплату податків після закінчення амністії? Іншими словами - чи стане держава карати жорсткіше вже після закінчення кампанії з декларування, або ступінь покарання залишиться колишньою?

Я припускаю, що після проведення податкової амністії і завершення термінів добровільного декларування податкова політика буде жорсткішою, принаймні це буде логічно. Швидше за все посиляться вимоги до готівкових розрахунків, а також буде досить права фіскальним органам перевіряти незадекларовані активи громадян.

5. Класична ситуація: людина накопичила "під матрацом" 1 млн грн, відкладаючи кілька років з зарплати, і хоче купити квартиру. Чи може Податкова пред'явити претензію і вимагати пояснити походження коштів? Чи достатньо їй буде пояснення - "відкладав все життя", або ж потрібно буде документами підтверджувати легальність походження грошей? Наскільки складно це зробити зараз?

Якщо людина накопичила такі кошти з білої зарплати, до неї питань не буде, якщо ж з зарплати в конвертах, то так, до такої людини можуть бути питання, і банк швидше за все не проведе відповідний платіж за нерухомість, поки покупець не зможе пояснити походження коштів.

Сьогодні це зробити вже складно, якщо говорити про «білі» угоди, банки вже вимагають пояснення походження коштів понад 400 тисяч гривень.

А тому подача добровільної декларації це можливість почати своє «податкове» життя з чистого аркуша.

Більше за посиланням.