П

Порядок відновлення втраченого судового провадження в адміністративній справі - коментарі юриста ЮФ «Місечко та Партнери» Наталії Дейнеги для видання «Юрист & Закон»

Українське законодавство на сьогоднішній день відзначається стрімким та постійним розвитком. Не стали виключенням положення адміністративного судочинства.

17 листопада 2011 року президентом України був підписаний Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих положень адміністративного судочинства», який набрав чинності 31 грудня 2011 року та вніс суттєві  доповнення до Кодексу адміністративного судочинства (КАСУ).

Зокрема зазначеним вище законом положення КАСУ доповнені розділом 7, який регулює порядок відновлення втраченого судового провадження в адміністративній справі.

Необхідність внесення таких змін обґрунтована тим, що на сьогоднішній день дане питання не було врегульовано на законодавчому рівні, а тому у разі виникнення обставин, які призвели до повної або часткової втрати судового провадження в адміністративній справі, учасники судового процесу автоматично позбавляються права на повноцінний судовий захист своїх прав та інтересів.

Суттєвою ознакою даного інституту адміністративного процесу є те, що, на відміну від позовного провадження в адміністративній справі, метою захисту в процесі розгляду справи є не матеріальні суб’єктивні права заявника, а його процесуальні права на використання матеріалів справи, що втрачена, для подальшого захисту своїх інтересів.

Новим розділом КАСУ встановлюються особливості та порядок відновлення судом втраченого провадження в адміністративній справі.

Так ст. 273 передбачено, що дія нового розділу розповсюджується на адміністративні справи, за умови, що:

  • провадження у цих справах завершене винесенням відповідного рішення по суті або постановленням ухвали про закриття провадження по справі;
  • матеріали справи втрачені повністю або частково.

Наявність цих двох умов є обов’язковою для прийняття судом рішення про розгляд справи щодо відновлення втраченого судового провадження. У разі, якщо, наприклад, особа звернулась щодо відновлення втраченого провадження у справі, яка не була розглянута повністю, суд залишає таку заяву без розгляду.

Можна визначити наступні дві групи підстав втрати судового провадження:

  1. об’єктивні  - стихійні лиха, сплив строку зберігання матеріалів справи, тощо;
  2. суб’єктивні – неповернення справи посадовими особами,  злочинні дії зацікавлених громадян, в тому числі крадіжка або знищення справи, недбалість посадових осіб при зберіганні справі у суді, пересиланні , тощо.
     

Ст. 275 КАСУ встановлює виключну підсудність справ про відновлення втраченого судового провадження. Заява про відновлення втраченого провадження має бути подана до суду, який виніс рішення по суті справи або ухвалу про закриття провадження.

Нові положення КАСУ встановлюють досить жорсткі вимоги до заяви про відновлення втраченого судового провадження.

Так ініціювати розгляд такої справи можуть лише зацікавлені особи, які брали участь у справі або чиї інтереси зачіпає постановлене рішення. Також розгляд справи щодо відновлення втраченого судового провадження може бути розпочато за ініціативою суду.

Заява обов’язково повинна містити наступні елементи:

  • інформацію про провадження, яке має бути відновлено;
  • яке рішення було ухвалене за результатами розгляду справи (рішення або ухвала);
  • ким у справі виступав заявник;
  • інформація про інших осіб, які брали участь у справі та відомі заявнику;
  • обставини втрати судового провадження (якщо вони відомі заявнику);
  • відомості про місцезнаходження інших матеріалів справи, якщо відомо;
  • мета відновлення втраченого провадження (для захисту яких саме прав та законних інтересів заявнику необхідні матеріали втраченої судової справи).

У разі недодержання заявником вимог щодо змісту заяви, суд залишає її без руху та надає заявнику час на усунення недоліків.

При цьому слід звернути увагу, що мета звернення до суду має бути пов’язана із захистом законних інтересів саме заявника. У протилежному випадку суд відмовляє у відкритті провадження по справі або залишає заяву без розгляду, якщо провадження було відкрите.

До заяви мають бути додані усі наявні у заявника документи, що стосуються втраченого судового провадження.

Від повноти і кількості наданих документів та інших матеріалів, які допоможуть судові правильно відновити зміст втраченого судового провадження, залежить, в першу чергу, можливість подальшого захисту заявником своїх прав та законних інтересів. Тому радимо дуже відповідально відноситись як до збереження виданих судом та іншими органами документів, так і до їх збирання перед поданням до суду відповідної заяви.

Досить дивним є включення до складу статті 277, яка регулює наслідки недодержання вимог щодо змісту заяви, частини 3, яка, зокрема, встановлює, що судове провадження, втрачене до винесення відповідного рішення по справі, не підлягає відновленню у порядку, встановленому цим розділом, а заявнику надається право подати новий позов до суду із зазначенням такої підстави повторного звернення, як втрата судового провадження.

На нашу думку дане положення не має відношення до наслідків недодержання вимог щодо змісту заяви, тому має бути викладене в  окремій статті.

Щодо питання розгляду справи та прийняття судом рішення, слід зазначити, що під час розгляду справи по суті суд має змогу використовувати досить широкий інструментарій.

Так суд має право:

  • використовувати матеріали справи, що збереглися;
  • досліджувати документи, що надані заявником разом із заявою, інші документи, відомості та дані, видані іншим особам та витребувані  за клопотанням заявника або за ініціативою суду;
  • допитувати свідків.

При цьому положення розділу встановлюють вичерпний перелік осіб, які можуть бути допитані як свідки в рамках розгляду справи про відновлення втраченого провадження. Це, зокрема, особи, які були присутні під час вчинення процесуальних дій в рамках втраченого провадження, осіб, що приймали участь у справі, виконавців судового рішення та осіб, які входили до складу суду під час розгляду справи.

За результатами розгляду та дослідження матеріалів справи, суд приймає рішення щодо можливості або неможливості відновлення судового провадження або його частини (в залежності від заявлених вимог) та приймає відповідне рішення. У разі недостатності матеріалів для відновлення втраченого провадження, суд ухвалою закриває розгляд заяви і роз’яснює заявнику його право на звернення з такою самою заявою за наявності необхідних матеріалів.

Особливістю даного виду судового провадження також є те, що заявник звільняється від сплати судових витрат.

Як підсумок слід сказати, що доповнення КАСУ Розділом 7, є суттєвим зрушенням на шляху реалізації конституційного принципу пріоритетності  захисту прав та  законних інтересів людини.

Проте, враховуючи, що новий розділ КАСУ повністю дублює положення Розділу 9 Цивільного процесуального кодексу, це може означати, що в нових положеннях КАСУ не були враховані та врегульовані проблемні питання та недоліки, які виникали при застосування відповідних положень ЦПКУ. Тобто у недалекому майбутньому може виникнути ситуація, що ми зіткнемося з тими самими проблемами, які спіткали цивільний процес з цього питання.

З іншого боку, напрацьований досвід розгляду справ щодо відновлення втраченого судового провадження цивільними судами, дасть змогу уникнути або прискорити вирішення проблемних питань, що виникають при застосуванні цих положень у галузі адміністративного судочинства.