М

Механізм нарахування пені за просточення сплати комунальних послуг - коментарі Володимира Місечко для порталу Юрист&Закон

24 грудня 2010 року набув чинності Закон України N 2795-VI  «Про внесення зміни до ст. 2 Закону України «Про тимчасову заборону стягнення з громадян України пені за несвоєчасне внесення плати за житлово-комунальні послуги».

Даним Законом України було внесено зміни до ст.2 Закону України «Про тимчасову заборону стягнення з громадян України пені за несвоєчасне внесення плати за житлово-комунальні послуги» та викладено її в наступній редакції: 
«Дія цього Закону припиняється 1 січня 2011 року. Нарахування та стягнення пені за несвоєчасне внесення плати за житлово-комунальні послуги здійснюються на суму заборгованості, яка утворилася з 1 січня 2011 року».

До прийняття Закону України «Про тимчасову заборону стягнення з громадян України пені за несвоєчасне внесення плати за житлово-комунальні послуги» (13 листопада 1996 року) у випадку прострочення споживачами оплати житлово-комунальних послуг на таку заборгованість нараховувалась пеня в розмірі 0,01% за кожен день прострочення, але не більше, ніж сама заборгованість.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про тимчасову заборону стягнення з громадян України пені за несвоєчасне внесення плати за житлово-комунальні послуги», що був прийнятий 13 листопада 1996 року, у зв’язку з невиконанням державою зобов'язань по виплаті заробітної плати, пенсій, стипендій, інших грошових виплат населенню тимчасово забороняється нараховувати по розрахунках з 1 жовтня 1996 року та стягувати з громадян України пеню за несвоєчасне внесення квартирної плати та за житлово-комунальні послуги.

 З 01 січня 2011 року, як зазначалось вище, дія цього Закону України припиняється.

Таким чином, з 01 січня 2011 року у випадку прострочення споживачами оплати житлово-комунальних послуг на таку заборгованість буде нараховуватись пеня за кожен день прострочення.

Проте, припинення мораторію на нарахування пені за несплату житлово-комунальних послуг не призведе до реального запровадження пені за несвоєчасну оплату таких послуг.

Бо, відповідно до п. 10 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач зобов'язаний сплачувати пеню у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги у встановлених законом чи договором розмірах.

Отже, розмір такої пені повинен бути зазначений в самому договорі, що є укладеним між споживачем і надавачем таких послуг або передбачений Закон України.

На даний момент жодним Законом України не встановлено механізму визначення розміру пені за прострочення сплати житлово-комунальних послуг.

Але такий механізм може бути передбачений Житловим кодексом України, в разі його прийняття.

Так, відповідно до ст. 112 проекту Житлового кодексу України №2307-д, наймач (орендар) та власник (співвласник) житлових приміщень зобов'язані вносити передбачену плату за житло у строк, визначений договором про плату за житло або договором про отримання послуг з управління житлом. У разі несвоєчасного внесення плати за житлово-комунальні послуги нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка суми заборгованості за кожен день прострочення.

Але на відміну від механізму що діяв до 13 листопада 1996 року, проектом Житлового кодексу України не передбачено встановлення обмеження строку дії та розміру пені.

Крім того, Цивільним процесуальним кодексом України передбачено спрощений порядок розгляду вимог про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, а саме відповідно до ст. 96 Цивільного процесуального кодексу України вимоги про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг розглядаються в наказному провадженні.

Також даною статтею Цивільного процесуального кодексу України передбачено стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг з урахуванням індексу інфляції та 3% річних, нарахованих на суму заборгованості.

Отже, в разі прийняття Житлового кодексу України, розмір пені у разі несвоєчасного внесення плати за житлово-комунальні послуги буде нараховуватись в розмірі 0,1 відсотка суми заборгованості за кожен день прострочення, а вразі звернення постачальника таких послуг до суду, розмір заборгованості буде визначатись з урахуванням індексу інфляції та 3% річних, нарахованих на суму заборгованості, а сама вимога буде розглядатись в спрощеному - наказному провадженні.